Додаткові відомості

Історія написання повісті "Тіні забутих предків"

Повертаючись з Італії влітку 1910 року, Михайло Коцюбинський заїхав у карпатське село Криворівню. Короткі відвідини того краю з мальовничою природою та первозданним побутом мешканців гір не дали письменнику досить матеріалу для твору, проте бажання написати про «незвичайний казковий народ», гуцулів, не полишило його. Коцюбинський ще раз відвідав гуцульський край, де вивчав звичаї, побут, фольклор його мешканців. На думку письменника, гуцули й у XX ст. залишились язичниками. Враження від «чарівного полону» горян лягли в основу повісті.

смт. Криворівня, Івано-Франківська обл.

Екранізація "Тіні забутих предків"

1964 року вийшла однойменна екранізація Сергія Параджанова. Головні ролі виконували Іван Миколайчук (Іван), Лариса Кадочникова (Марічка), Тетяна Бестаєва (Палагна), Спартак Багашвілі (Юра).

Режисер згадував:

"Я давно мріяв створити фільм, в якому на повний голос можна було б розказати про поетичну, талановиту душу українського народу".

Після прочитання повісті Михайла Коцюбинського в Параджанова одразу виникло бажання її поставити. Тож він знайшов твір, що відповів його мистецьким уподобанням:

"Ми хотіли зробити фільм про вільну людину, про серце, яке хоче вирватися, звільнитися від побуту, від дрібних пристрастей і навичок... Ми відкривали для себе Карпати не як етнографічний матеріал. Любов, відчай, самотність, смерть — ось фрески з життя людини, які ми створили."

Успішність учнів з теми "М. Коцюбинський "Тіні забутих предків""

Паспорт твору

Аналіз повісті "Тіні забутих предків"

Рід: епос. 

Жанр: повість. 

Тема: 

1. зображення життя гуцулів на межі ХІХ-ХХ ст.; 
2. відтворення поетичного світу давніх гуцульських традицій, міфологічного світосприйняття і світовідчуття гуцулів; 
3. сильних і нестримних почуттів; 
4. органічної єдності з природою.

Ідея: 

1. гімн природі, чистоті людських взаємин і почуттів; 
2. засудження бездуховного життя, обмеженого дрібними потребами й інтересами. 

Герої: 

• Марічка Гутенюк та її родина; 
• Іван Палійчук та його родина; 
• Палагна — дружина Івана Палійчука; 
• Юра, сусід Палійчуків, мольфар; 
• щезник, нявка, чугайстир.

Проблематика: 

✤ гармонії людини і природи; 

✤ життя і смерті; 

✤ вічності й сили кохання; 

✤ протиборства добра і зла; 

✤ сенсу житія і щастя людини; 

✤ вірності й зради; 

✤ вірності кохання і деспотизму антигуманних звичаїв; 

✤ ролі праці в житті людей; 

✤ стосунків батьків та дітей; 

✤ язичництва і християнства. 

Художній напрям, стиль: модерний твір, у якому яскраво простежується імпресіоністична манера по­дачі матеріалу. 

Примітки: Повість Михайла Коцюбинського написана під враженням його перебування на Гуцульщині. В основу повісті ліг мандрівний сюжет про закоханих з воро­гуючих родин, подібний до фабули трагедії Шекспіра «Ромео і Джульєтта». У творі розповідається про кохання Івана й Марічки, українських Ромео і Джульєтти. Яскраво передано побут і життя гуцулів.

Відомості про автора

Михайло Коцюбинський 

Сонцепоклонник 

(1864-1913)  

Народився 17 вересня 1864 у Вінниці. 

Віддали до початкової школи (1875 — 1876). 

Навчався в духовному училищі у Шаргороді (1876 — 1880). 

Після закінчення Шаргородської семінарії у 1880 Михайло Коцюбинський поїхав до Кам’янця-Подільського, маючи намір навчатися в університеті, але ця мрія не здійснилася. 

У 1886–1889 він дає приватні уроки і продовжує навчатися самостійно, а 1891-го, склавши іспит екстерном при Вінницькому реальному училищі на народного учителя, працює репетитором. 

Почав друкуватися в 1890 р. — львівській дитячій журнал «Дзвінок» опублікував його вірш «Наша хатка». 

У 1892–1896 був у складі Одеської філоксерної комісії. 

Потім працював у Криму. Згодом переїхав у Чернігів, де займав посаду діловода при земській управі. В Чернігові зустрів Віру Устимівну Дейшу, закохався, і вона стала його дружиною — вірним другом та помічником. Постійні матеріальні нестатки, конфлікти з владою та ще постійна зажура долею коханої жінки, Олександри Іванівни Аплаксіної, молодшої за нього на 16 років. 

У 1907 р. з анонімного листа дружина дізналася про стосунки чоловіка з Аплаксіною та примусила його дати слово не кидати родину. 

1911 р. «Товариство прихильників української науки і штуки» призначило довічну стипендію в розмірі 2000 крб. на рік, щоб він міг звільнитись зі служби. Проте письменник почував себе дедалі гірше. Його мучили астма і туберкульоз. 

Навесні 1913 Михайла Михайловича Коцюбинського не стало. 

Твори: 

• Харитя (1891) 
• На віру. Повість (1891) 
• Маленький грішник (1893) 
• Помстився (1893) 
• Казка «Хо» (1894) 
• На крилах пісні (1895) 
• Для загального добра (1895) 
• Відьма. (1898) 
• По-людському (1900) 
• Дорогою ціною (1901) 
• На камені (1902) 
• етюд «Цвіт яблуні» (1902) 
• Під мінаретами (1904) 
• Сміх (1906)
• Він іде! (1906) 
• Persona grata (1907) 
• В дорозі (1907)
• Intermezzo (1908) 
• Дебют (1909) 
• Fata morgana (1 ч. — 1902—1903, 2 ч. — 1910) 
• Сон (1911) 
• Тіні забутих предків (1911) 
• Подарунок на іменини (1912) 
• Хвала життю (1912) 
• Pack-storm 
• Нюренберзьке яйце 
• Ранок у лісі 
• Сім’я Равлюків